Методичні рекомендації щодо проведення в 2025 році Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек

 

Лист ІМЗО від 16.09.2025 р. №21/08-811 "Про виконання наказу Міністерства освіти і науки від 12.08.2014 № 931"

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ В 2025 РОЦІ

ВСЕУКРАЇНСЬКОГО МІСЯЧНИКА ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК

«РІДНА МОВА – НАША ЗБРОЯ І НАШ ОБЕРІГ!»

З 1 по 31 жовтня в межах Міжнародного місячника шкільних бібліотек щорічно проводиться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек (далі – Місячник) (наказ МОН України від 12.08.2014 № 931). У 2025 році одинадцятий Місячник відбуватиметься під гаслом «Рідна мова – наша зброя і наш оберіг!».

Мова – не тільки засіб комунікації, а й головна ознака ідентичності, громадянської позиції і національної приналежності. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова.

Із здобуттям статусу державної українська мова отримала нові можливості для свого утвердження й подальшого розвитку. У 2024 році Кабінетом Міністрів України схвалено розпорядження від 15 березня 2024 р. № 243-р «Про затвердження Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року».

Серед десяти ключових компетентностей української школи на першому місці – спілкування державною і рідною (у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів), здатність реагувати засобами мови на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час, усвідомлення ролі ефективного спілкування.

Бібліотеки традиційно у своїй діяльності наголошують на важливості рідної мови як для захисту та розвитку, так і для збереження культурної ідентичності.

Особливого значення питання рідної мови набуло в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році. Сьогодні кожен українець має розуміти, що значення мови є надзвичайно важливим, адже вона виступає як засіб спротиву російській агресії, як наша зброя і рушійна сила, яка об’єднує українців і весь світ, сприяє міцності нашої незалежності.

Цьогорічний Місячник консолідує зусилля учасників освітнього процесу в утвердженні та розвитку української мови, популяризації української як мови свободи й волі, а також могутньої зброї українського народу в боротьбі за незалежність і перемогу.

Акцентування уваги бібліотечної спільноти на значущість рідної мови як оберегу, мови серця і душі українців, мови, яка є тією силою, завдяки якій вижила та зберіглася українська нація, сприятиме покращенню серед учнівської, педагогічної та батьківської спільноти знань і навичок володіння українською мовою.

У Місячнику братимуть участь шкільні бібліотекарі, представники обласних, районних державних адміністрацій, органів управління освітою, директори закладів освіти, вчителі, методисти з бібліотечних фондів, громадські діячі. До проведення масових заходів рекомендовано залучати місцеві медіа. Загальний науково-методичний супровід організації та проведення Місячника здійснюватимуть Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» та Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського НАПН України – головний координаційний науково-методичний центр мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України.

У підготовці до Місячника радимо скористатись інформаційними матеріалами рубрики Українська мова онлайн, яка розміщена на порталі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського https://dnpb.gov.ua/ua/українськамова/

Результати Місячника висвітлюватимуться на Всеукраїнському вебінарі. Кращі роботи шкільних бібліотекарів (презентації, відеоролики, буктрейлери тощо) відповідно до заявленої тематики буде розміщено на порталі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського на сторінці «Бібліотечному фахівцю» в рубриці «Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек» (https://dnpb.gov.ua/ua/всеукраїнський-місячник-шкільних-бі/).

Інформацію про проведені заходи та матеріали потрібно надсилати до ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського до 20 листопада 2025 року на електронну адресу: metodist22@ukr.net.

Звертаємо також увагу на неухильне дотримання заходів безпеки.

Організатори масових заходів мають забезпечити дотримання громадського порядку. У разі повітряної тривоги необхідно негайно призупинити масовий захід, сповістити про небезпеку та забезпечити евакуацію учасників у споруди цивільного захисту (сховища, укриття).

РЕКОМЕНДОВАНІ ЗАХОДИ В МЕЖАХ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО МІСЯЧНИКА ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК

Рекомендуємо методистам з бібліотечних фондів, бібліотекарям закладів загальної середньої освіти спільно з педагогічними колективами, батьками та громадськими організаціями провести ґрунтовну роботу з організації в межах Місячника, що сприятимуть промоції та розвитку української мови.

НА ОБЛАСНОМУ (МІСЬКОМУ) РІВНІ

✔ конференція «Віки творилась українська мова»;

✔ читацькі конференції: «Сильна мова – успішна держава»; «Бібліотека як популяризатор української мови»;

✔ семінари: «Мова – явище космічне: дослідники української мови»; «Мова як національний інструмент єдності та ідентичності»;

✔ панельна дискусія: «Українська мова на всіх континентах світу»;

✔ відкритий мікрофон: «Державна мова – важливий чинник виховання патріотизму»;

✔ флешмоби: «Художнє слово про мову (народна творчість, вірші, пісні)»; «Мова творить націю»;

✔ конкурс буктрейлерів: «Відео про рідну мову»; «Писемність – це мистецтво перетворювати думки на вічність»;

✔ конкурс малюнків: «А мова справді схожа на квітник»;

✔ фотоконкурси: «Українська мова мене не тільки вабить, вона дивує й захоплює»; «Барви мови – барви життя».

У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

✔ тематичні (віртуальні) книжкові виставки, відеоогляди: «Календар долі української мови»; «Українська мова – мудрості криниця»;

✔ презентації українських книжок та зустрічі з їхніми авторами: «Магія рідного слова»; «Мовна мозаїка»;

✔зустрічі з мовознавцями та громадськими діячами: «Єдина мова – нація єдина»;

✔презентація вебсайтів українських журналів «Українська мова», «Українська мова і література в школі», інших інформаційних ресурсів з популяризації української мови;

✔мовознавчі спілкування: «Прадавність української мови»; «З рідним словом міцніє держава»;

✔вікторини: «Не бійтесь заглядати у словник…»; «Цікава граматика»; «Таємниці мови»;

✔лінгвістичні та мовознавчі ігри/квести/турніри/ конкурси: «З історії української писемності»; «Цікаві факти про українську мову»; «Українські прислів’я та приказки»; «З історії слів»; «Країна мовних цікавинок»; «Мовограй», «Українська на щодень», «Мовні родзинки»; «Мовний батл»; «Нестандартно про мову»;

✔години критичного мислення: «З рідною мовою ми – українці»; «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову» (Ліна Костенко)

✔мовний майданчик (цикл заходів з популяризування української мови та літератури): бесіди (дискусії, виховні години, години спілкування): «Мова – духовний скарб нації»; «Щира розмова про рідну мову»; «Нам українською судилось говорити»; свято рідної мови: «Мов джерельна вода – рідна мова моя»; літературні вечори: «У мові моїй краса й неповторність»; «Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п'янить» (Олександр Олесь); «Я в серці маю те, що не вмирає» (Леся Українка);

✔ слайд-презентації: «Мандрівка в країну писемності»; «Мова – дзеркало душі нації»;

✔круглий стіл з батьками та учнями: «Мовні традиції моєї родини»;

✔творчі зустрічі з письменниками рідного краю: «О мово моя, душа голосна України»;

✔буккросинг (книгообмін) «Передай книжку другу»;

✔підготовка й розповсюдження тематичних рекомендаційних списків з питань читання (у вигляді буклетів, закладок);

✔виготовлення інформаційних банерів з висловлюваннями про мову відомих діячів культури, освіти: «Мова – мій скарб, який я бережу»;

✔підготовка та презентація тематичних листівок, буклетів про рідну мову;

✔створення контенту для ютуб-каналів, інстаграм і тіктоку щодо популяризації рідної мови, наприклад на тему: «Світова література в перекладі українською мовою»;

✔наповнення вільної багатомовної онлайн-енциклопедії «Вікіпедія» українcькомовним контентом (написання та редагування статей бібліотекарями);

✔ розміщення на інформаційному стенді закладу освіти, вебсайті (блозі) бібліотеки матеріалів з теми Всеукраїнського місячника;

✔ відзначення кращих читачів бібліотеки, які долучилися до організації та проведення Місячника.

Активна участь шкільних бібліотекарів усіх областей України у Всеукраїнському місячнику «Рідна мова – наша зброя і наш оберіг!» консолідує зусилля шкільних бібліотек України в справі популяризування української мови, формування соціальної пам’яті, протидії ворожій пропаганді, викоріненню спотворених уявлень про українське минуле через відзначення ювілейних дат, вшанування видатних українців, які зробили вагомий внесок у функціонування, розвиток та захист української мови;

Для поширення інформації про проведені заходи в межах Місячника рекомендуємо на вебсайтах обласних державних адміністрацій розмістити інформацію про проведення, фотозвіти, колажі, буктрейлери, презентації, відеоролики, флешмоби, масові заходи.

ЗАПРОШУЄМО ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕКАРІВ УКРАЇНИ ДО УЧАСТІ У ВСЕУКРАЇНСЬКОМУ МІСЯЧНИКУ ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК!

📌  Рекомендаційний бібліографічний список

Як заклад освіти має реагувати на нещасний випадок з учнями — алгоритм дій

 

Нещасні випадки під час освітнього процесу можуть статися раптово та вимагати чіткої і злагодженої реакції з боку працівників закладу освіти. Про алгоритм дій нагадали у Пенсійному фонді.

Про кожний нещасний випадок, що трапився із здобувачами освіти за обставин, що визначені в пункті 5 розділу І Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затвердженого наказом МОН9 № 659, потерпілий або свідок нещасного випадку повинен повідомити учителя, вихователя, викладача, іншого працівника, що був присутній під час проведення заходів освітнього процесу в закладі освіти чи за його межами, який зобов’язаний:

✔ терміново організувати надання домедичної допомоги потерпілому та викликати бригаду швидкої медичної допомоги, у разі потреби за відсутності в населеному пункті станцій швидкої медичної допомоги – його транспортування до найближчого закладу охорони здоров’я;

✔ зберегти обстановку на місці в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю тих, хто там перебуває, і не призведе до ще тяжчих наслідків);

✔ негайно повідомити про те, що сталося, керівника закладу освіти та особу, яка є відповідальною за охорону праці, безпеку життєдіяльності в закладі освіти.

Якщо нещасний випадок трапився під час походів, екскурсій або інших заходів поза територією району або міста, де розташовано заклад освіти, особа, відповідальна за проведення заходу, негайно повідомляє також орган управління освітою за місцем події.

Одержавши повідомлення про нещасний випадок керівник закладу освіти зобов’язаний негайно:

✔ вжити заходів щодо усунення причин, що викликали нещасний випадок;

✔ повідомити батьків, інших законних представників потерпілого;

✔ направити письмовий запит до закладу охорони здоров’я для отримання довідки;

✔ протягом доби утворити наказом комісію із розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування нещасного випадку.

Якщо заклад охорони здоров’я відмовляє в наданні довідки, строк проведення розслідування може бути продовжено на час, потрібний для отримання та опрацювання довідки.

Під час розслідування потрібно брати до уваги довідку, яку надають батьки, інші законні представники потерпілого, у тому числі після завершення лікування.

Про нещасний випадок, що стався із здобувачем освіти через отруєння, нанесення тілесних ушкоджень унаслідок протиправних дій, інших правопорушень під час освітнього процесу, керівник закладу освіти також повідомляє органи поліції та заклад громадського здоров’я відповідної території.

Нещасний випадок, про який потерпілий не повідомив керівника закладу освіти протягом робочого (навчального) дня, коли трапився нещасний випадок, або наслідки якого проявилися не відразу і підтверджені закладом охорони здоров’я, розслідується протягом місяця з дня одержання письмової заяви потерпілого, його батьків, інших законних представників згідно з Положенням (незалежно від строку настання нещасного випадку).

Матеріали розслідування нещасного випадку надсилають до органу управління освітою за місцезнаходженням закладу освіти та керівникові закладу освіти, зі здобувачем освіти якого стався нещасний випадок.

Один примірник матеріалів розслідування таких нещасних випадків зберігається в архіві закладу освіти протягом 60 років.

Після закінчення лікування або у разі смерті потерпілого від нещасного випадку відповідно до довідки закладу охорони здоров’я керівник закладу освіти складає та надсилає в десятиденний строк усім особам і організаціям, яким надсилалися примірники акта Н-Н, повідомлення про наслідки нещасного випадку.

Нещасні випадки, що трапилися внаслідок отруєння, нанесення тілесних ушкоджень, у тому числі іншою особою, правопорушень, злочинів тощо із здобувачами освіти під час освітнього процесу, розслідуються уповноваженими на це органами.

За результатами розслідування нещасного випадку, що проводився уповноваженими на це органами, керівник закладу освіти видає наказ (розпорядження).

До свята Покрови та захисників України: матеріали для уроків історії, літератури, мистецтва

 

У минуле відходять згадки про “23 фєвраля” та про його інерцію, коли на Покрову батьківські комітети закуповували подарунки для школярів-хлопців: шкарпетки та краватки. Сьогодні це свято стає все більш відповідним саме українським взірцям пошанування захисників, які зі зброєю в руках боронять рідний народ і свою країну. І це нагода розповісти школярам про українські військові традиції та про культурний образ, який поєднує українських захисників усіх періодів нашої історії, ще від часів Київської держави – образ Покрови.

Відразу зазначимо, що в українській назві свята – Покрова – наголос припадає на другий склад, тоді як у російській традиції наголошується останній склад.

Ці матеріали стануть у пригоді вчителям, методистам та завучам з виховної роботи при підготовці до свята. На їх основі можна провести як тематичні уроки з мистецтва, літератури, історії, так і виховні години в класах та загальношкільні заходи.

Пропонуємо вам великий вибір мистецьких творів, пісень про захист і захисників, мультфільми та фільми, класифіковані за різними віковими категоріями, а також ігрові вправи та опис творчих майстерок, які можна провести з дітьми у школі.

Підготувала підбірку Ярослава Музиченко, старша наукова співробітниця Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”.

Атрибут свята – образ Покрова Пресвятої Богородиці, вишита хустина, рушник, кетяг калини.

Словничок: омофор, покров, Оранта, Мамай, Січ, Січові Стрільці, Українська Повстанська Армія.

Символічне значення свята – захист народу, покровительство війська, яке захищає народ.

Коротка інформація про свято

Вшанування образу Богородиці-Покрови об’єднувало багато поколінь українського народу упродовж століть. Навіть ціле тисячоліття. До неї зверталися військові, щоб мати силу протистояти ворогові, матері – щоб чоловіки й сини скоріше поверталися з військових походів додому, а дівчата – щоб дочекатися коханих, для яких вони вишили хустину.

Українське свято базується на легенді з пам’ятки давньої візантійської літератури - “Житія Андрія Юродивого”. Вона датується IX - Х століттями. У XIII столітті ця легенда вперше увійшла до рукописного Київського літопису. З часом вона обростала деталями.

Колись, в давні часи, загарбники напали на місто Царгород. Це столиця стародавньої країни Візантії. Воїни мужньо боронили свою столицю. Та їхні сили виснажувались. Перелякані мирні жителі побігли до храму. Там молилися до Богородиці. 

І тут один чоловік, на ім’я Андрій Юродивий, родом зі Скіфії - території, яку потім назвуть Україною, побачив видіння. Над усіма у храмі з’явилася Богородиця. Зі своєї голови вона зняла омофор і ним вкрила усіх людей. Жіночий омофор у ті часи — велика шаль, яка обгортала голову і плечі.

І як тільки над людьми розпростерся омофор Богородиці, сталося диво. Вороги не змогли побачити ні городян, ні самого храму. А воїни отримали таку силу, що прогнали нападників геть.

Джерело: “Україна молода”

Первісним джерелом легенди про видіння Андрія Юродивого вважається “Житіє святого Андрія Юродивого“

Відтоді у багатьох храмах стали зображувати Богородицю, яка здіймає руки до неба. Таке зображення називається Оранта.

Богоматір Оранта. Київ, Софійський собор. XI ст.

Богородиця ще від часів Київської держави вважається покровителькою українського війська. Київські князі – Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Ігор Святославович, галицький король Данило та інші дякували за свої перемоги Богові і Богородиці.

У 14 - 16 століттях територія України входила до складу польсько-литовсько-української держави, отже, українські лицарі воювали у складі об’єднаного війська. Одна з найвидатніших його перемог відбулася в Грюнвальдській битві 1410 року. Саме тоді була складена пісня-оберег цього війська – кант “Богородиця”.

Василь Лопата. За землю рідну.

Згодом Святу Покрову як заступницю шанували запорожці. Покровська церква була в центрі кожної Запорізькій Січі. А Січей загалом було, як відомо, вісім. У січовій церкві зберігалися військовий прапор та клейноди запорожців. Тут збиралися загальні або військові ради, обиралися кошові отамани, козацька старшина. Перша січ звалася Чортомлицька, бо стояла на річці Чортомлик. 1695 року гетьман Мазепа для Покровської церкви, що була в Чортомлицькій Січі подарував коштовний прапор з мистецьки вишитим на ньому образом Покрови Богородиці.

Остання січова Покровська церква була на річці Підпільна на Дніпропетровщині. Її малював Тарас Шевченко. До речі, ї рештки збереглися під водами Каховського водосховища. Після того, як російські агресори підірвали Каховську ГЕС, руїни церкви опинилися на суші.

У січовій церкві зберігалася ікона Покрови з написом: “Ізбавлю і покрию людей моїх…”. Перед військовими походами і після них запорожці молилися перед цією іконою.

У 17 столітті була утворена українська козацька держава ГетьмАнщина. Тоді вшановувати захисницю воїнства стали на державному рівні. Це об’єднувало суспільство і підкреслювало тяглість української історії від часів Русі.

У 18 столітті виник окремий тип ікон у стилі українського бароко – так звана “Козацька Покрова”. На ній зображувалася Мати Божа, яка покриває своїм омофором гетьмана, козацьку старшину, визначних козаків та українських церковних ієрархів.

Ікона “Покрова” з портретом гетьмана Богдана Хмельницького. Київщина, кінець XVII — початок XVIII століття (Національний художній музей України).

Свято Покрови стало символічним днем створення Української Повстанської Армії. Вважається, що вона заснована 14 жовтня 1942 року. На той час, за юліанським календарем, Покрову відзначали цього дня. Утім, відзначати річницю створення УПА на Покрову вирішили аж у 1947 році. Доти українські вояки відзначали 14 жовтня День зброї.

У листівці ОУН 1947 року йдеться, що свято УПА збігається з козацьким святом Покрови, що свідчить про “неперервність збройної боротьби українського народу на протязі нашої історії”.

У незалежній Україні з 1999 року на свято Покрови стали офіційно відзначати День козацтва. День УПА як свято українського війська молодь на той час відзначала ще неофіційно: на Покрову хлопці й дівчата в центрі Києва “Марш героїв” та інші акції.

У 2005 році Президент України Віктор Ющенко своїм Указом запровадив святкування річниці створення УПА на Покрову.

У 2014 році указом президента Петра Порошенка 14 (1 жовтня) було оголошено державним святом: Днем захисників України.

Поштова марка “День захисника України”. Дизайн: Володимир Таран

Лекція “Образ Покрови в українській культурі” (2024 рік)

Лекція для вчителів етнологині, наукової співробітниці Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” Ярослави Музиченко у Музеї Івана Гончара розкриває тему Свята Покрови та образ Заступниці в українській історії, мистецтві, музиці, етнокультурі.

Твори мистецтва про Покрову

Зображення на тему Покрови

✔ Богородиця-Оранта в Софії Київській

✔ Василь Лопата. “За рідну землю”. Ілюстрація до поеми “Слово о полку Ігоревім”. 1986.

✔ Козацька Покрова (із Богданом Хмельницьким). І пол. 18 ст. Церква Покрови, с. Дешки Канівського повіту (Київщина). НХМУ.

✔ Козак Мамай. Кримський запорожець. Музей Івана Гончара.

✔ Бандура. Початок 20 ст. МІГ.

✔ Мамай. Веніамін Кушнір

✔ Мамай. Орест Скоп

✔ Мамай. Андрій Пушкарьов

✔ Покрова. (Василь Дядинюк). Поч. 20 ст.

✔ Поштова марка “День захисника України”. Дизайн: Володимир Таран

✔ Марина Соченко. Під покровом Богородиці

✔ Марія Соченко та її вікони

✔ Юрій Нікітін. Богородиця воїнська.

Поезія

Покрова

Надія Гуменюк

Пречиста Свята Покрово –

Козаків покровителько!

І наших звичаїв хранителько!

Молюся тобі, Богородице мила,

Щоб славою ти Україну покрила,

Як землю багрянцем дібров,

Щоб ворог її не зборов.

Даруй доброту і любов.

Візьми нас під свій

Материнський Покров!

 

Років тисяча минає

Роман Завадович

Років тисяча минає, як над Градом старовинним

Засіяло блиском сонце світла Божого хреста,

Років тисяча минає, як у храмах України

Тебе народ прославляє, Богоматір Пресвята.

Лицарі-князі могутні і бояри-воєводи —

У покорі на колінах перед образом Твоїм

Всі вимолювали ласку, щоб нещастя і негоди

Обминали стороною їхній рідний край і дім.

Підіймав до Тебе руки з кованого сріблом трону

Володар земель розлогих, князь великий Ярослав.

І Тобі, спасіння Мати, під опіку й охорону

Нарід свій і край-державу із довірою віддав.

І завзяті запорожці, що за рідний край і віру

У жертовному змаганні проливали піт і кров,

Віддали себе всякчасно, у часи війни і миру

Під Твою святу опіку, під Твій матерній покров.

І усе новітнє військо Української держави,

І стрілецтво, і вояцтво, і повстанські курені,

Генерали й отамани, як ішли в похід кривавий,

В Тебе помочі просили й оборони у борні.

 

За Вітчизну нашу

Роман Завадович

За Вітчизну нашу, землю Богом дану

Нашим славним предкам до віків кінця,

За країну славну гетьмана Богдана,

Віщого Тараса й Симона-борц

І за нарід рідний, завжди вірний Богу,

У його вишневих селах і містах,

За його спасіння, щастя й перемогу

Молимось до Тебе, Мати Пресвята.

Він в тяжкій неволі, чорні дні – як ночі,

І душа, і тіло скорчені в ярмі.

Там церкви закриті, там молитва – злочин,

Вірні Божі слуги нидіють в тюрмі.

На піски пустелі, у Сибір холодний,

Де під білим снігом мертво спить тайга,

Наші рідні, любі йдуть німі, голодні –

Змилуйся над ними, Діво Всеблага!

В боротьбі завзятій там стоять герої

За народ, за віру і за рідний край –

В обороні справи чесної, святої,

Опікунко мужніх, поміч їм подай!

Ти колись Почаїв чудом рятувала

Від ярма неволі, від терпінь і ран,

Ти над містом вражі кулі завертала

На турецьке військо, на турецький стан.

Поможи й Вітчизні нашій в горі лютім,

Під свою опіку Ти її прийми,

Подаруй їй силу розірвати пута

І на сонце волі вийти із тюрми.

Щоб у власній хаті та на власнім полі

З радістю у серці, не в тяжкій журбі

Український нарід в вільних націй колі

Вільними устами помоливсь Тобі.

 

1962.

 

Хлопці з лісу

(Автор невідомий)

Зайшли у ліс…

Хто звечора, хто зранку.

Як серце кликало.

Як кликала земля.

Набої, кріс, і пісня

Й ще, землянка,

Переплелись, як ниток вишиття.

Ніхто не нарікав

На біль, на жаль, на втому,

Зчерствілий хліб і загнане життя,

Тулились до смерек, як до коханок,

Як ті ловили кулі у віття.

Струмки шептали тиху їм молитву,

Як впав котрийсь,

І мох їх накривав,

І листям ліс розповідав про битву,

Про друзів, хто ще зброї з рук не склав.

Не був там час на довгі панахиди,

Їх проспівали кулі ворогам.

І лиш відлунням зойкали Бескиди

З гранат на кожен, лишений їм, шрам.

 

Їх ліс прийняв.

Вони зайшли у нього.

Був кожен iнший, лиш один наказ.

Не мовлений словами, тільки серцем.

Вони й там далі є

І дивляться на нас.

 

Повісті та оповідання про захисників України

✔ Леся Храплива-Щур. У темряві. Нариси з життя воїнів УПА

✔ Олександр Виженко. “Кінь вороний і ясна зброя…”

Творів, що наведені нижче, немає у мережі Інтернет, але вони можуть бути доступні у бібліотеках:

✔ Михайло Петренко. “Пливла у небо казка”. Повість у новелах про дітей у визвольній боротьбі українського народу.

✔ Леонід Полтава. “Маленький дзвонар з Конотопу”. Історичні оповідання.

✔ Лісові хлопці. Проза про УПА.

Підбірка фільмів та мультфільмів за віковими категоріями

Від 3 років

✔ Мультфільм “Покрово, Покрівонько”. Укранімафільм. 1996.

✔ Ой у лузі червона калина. Тракторець.

Від 6 років

✔ Змієві вали. Мультсеріал “Легенди України”

✔ Савур-гора. Мультсеріал “Легенди України”

✔ Петро і меч-гартованець. Мультсеріал “Легенди України”

✔ Ексампей і скіфський казан. Мультсеріал “Легенди України”

✔ Пухнастий батальйон. Із мультсеріалу “Книга-мандрівка”

✔ Пекельна хоругва або Різдво Козацьке. Український художній фільм-казка 2019 року режисера Михайла Кострова. Сценарій до фільму базується на казці українського сценариста та казкаря-лірника Сашка Лірника “Про старого козака, різдвяного чорта, чотири роги та козацький рід”. Герої потрапляють у часи Запорізької Січі.

Від 8 років

✔ Історія свята Покрови Божої Матері для дітей. Міні фільм-презентацію створили викладачі школи Анни Ярославни при Відкритому православному університеті.

✔ Майкл Щур про короля України. Із серіалу “Книга-мандрівка”

✔ Сторожова застава. Український художній фільм, за яким створено серіал. Режисер – Юрій Ковальов. Сценарист – Сашко Дерманський. За однойменною повістю Володимира Рутківського. Хлопчик Вітько потрапляє в часи Київської Русі, де пререживає небезпечні та важливі для оборони рідного краю пригоди.

✔ Чорний козак. Український художній фільм-фентезі. 2018 р. Режисер Владислав Чабанюк. Сценарій базовано на казці Сашка Лірника “Про вдову Ганну Шулячку, Чорного Козака і страшне закляття”.

✔ Секретна зброя УПА. Із мультсеріалу “Книга-мандрівка. Україна”. Про художника УПА Ніла Хасевича

✔ Воїни лісу. Мультфільм

Від 12 років

✔ Захар Беркут. Український художній фільм, 2019 р. Режисер – Ахтем Сейтаблаєв. За однойменною повістю Івана Франка про боротьбу з монголо-татарським ігом у XIII ст.

✔ Дорога на Січ. Український художній фільм, 1994 р. Режисер – Сергій Омельчук. За мотивами роману Спиридона Черкасенка “Пригоди молодого лицаря”, про події визвольної боротьби під проводом гетьмана Петра Сагайдачного. Заторога: є складний для психіки момент, де показано страту на палі – хвилини 06:05 – 07:26, бажано скачати фільм з ютуба і цю частину вирізати перед тим, як демонструвати фільм дітям.

✔ Документальний фільм про козацьку “чайку” “Пресвята Покрова”

✔ Крути. 1918. Історична драма режисера Олексія Шапарєва. В основі сюжету стрічки – реальна історія бою на залізничній станції Крути взимку 1918 року, коли чотири сотні українських студентів і гімназистів стали проти багатотисячної російської Червоної гвардії. На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію.

✔ Нескорений. Українсько-американський художній фільм, 2000 р. Режисер Олесь Янчук. Про командувача УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича.

✔ Жива. Український художній фільм про зв’язкову Української повстанської армії з неординарною долею. Знятий за реальними подіями. Режисер Тарас Химич,  2017 р. Засторога: деякі кадри фільму можуть стати тригером для дітей, які стали свідками воєнних дій та пережили втрати.

✔ Пекельна хоругва або Різдво Козацьке. Художній фільм 2019 року, базований на казці Сашка Лірника “Про старого козака, різдвяного чорта, чотири роги і козацький рід”.

✔ Генерал наших надій. Мультфільм із серіалу “Книга-мандрівка” про Валерія Залужного.

Документальне відео

✔ УПА. Кліп.

✔ За що боролася УПА? Розповідає Володимир В’ятрович.

✔ День створення УПА

Пісні про захист України

✔ Кант “Богородиця” Співає Тарас Компаніченко і гурт “Хорея Козацька”. Ця пісня в різні часи була бойовим славнем українського лицарства, піснею-оберегом литовсько-руських та польських військ. Її співали у битві під Грюнвальдом ще у 1410 році. Він повертає Україну в родину європейських народів.

✔ Богородице, вірним обороно (виконує гурт “Хорея Козацька”).

✔ Зродились ми великої години. Гімн ОУН.

✔ Під Покров Святий. Співає Софія Хома (перегляд кліпу – після 12 років, є кадри руйнувань і вибухів).

✔ Запорозький марш. Євген Адамцевич.

✔ Сім шляхів (Сім вітрів) Сучасна дитяча пісня. Автор А.Мигай.

✔ Наша Земля Піккардійська Терція. Із фільму “Сторожова Застава”, 2017 р.

✔ Наш отаман Гамалія. На слова Тараса Шевченка, виконує гурт “Орфей”.

✔ Засвіт встали козаченьки: NAVKA, Гурт “Експрес”

✔ Ой на горі та женці жнуть Співає Тарас Компаніченко.

✔ Чорна рілля ізорана (козацька поминальна). Співає Василь Жданкін.

✔ Стоїть явір над водою (козацька поминальна)

✔ Гей, соколи

✔ Гей, там на горі Січ іде (пісня Січових Стрільців)

✔ Гей, на горі, на Маківці (пісня Січових Стрільців)

✔ Ой у лузі червона калина (Гімн Січових Стрільців)

✔ Ми йдем вперед (стрілецька). Слова – Левко Лепкий. Співає Тарас Чубай.

✔ Повіяв вітер степовий (стрілецька). Співає Тарас Чубай.

✔ Розпрощався стрілець із своєю ріднею (стрілецька). Виконує Піккардійська терція, кліп про історію сина Івана Франка – Петра Франка, українського льотчика, одного із засновників Національної скаутської організації України “Пласт”.

✔ Повстань, народе мій!  Пісня криворізьких вояків армії УНР, 1919 р. Виконує Євген Маляревський.

✔ “Ой як станем, друже…”.Виконує гурт “Рутенія”, автор Анатолій Сухий.

✔ Іду на Січ (повстанська). SANNA і Олег Собчук (SKAI).

✔ Я сьогодні від вас від’їжджаю (повстанська): Зоряна Коновалець і друг Шульц, гурт “Хвилю тримай”

✔ Ой у лісі на полянці (повстанська). Halorka-band.

✔ Ой у лісі на полянці. Пісню часів УПА виконує боєць 80-ї бригади Юрій Федорко (позивний “Банкір”) разом з побратимами. Грудень, 2014 р., Старобільськ.

✔ Йшли селом партизани. Слова: Ярослав Нудик, музика: Сергій Самолюк. Виконання: Хор Тернопільської Вищої Духовної Семинарії. Відео: фрагмент фільму “Залізна сотня”.

✔ Світить Місяць. Марш Куреня Бойків (УПА): Старий запис. Квартет “Три деруни”.

✔ Гей, степами, темними ярами. Національна капела бандуристів України.

✔ Хтось та й вродиться з нас нещасливий…  Дует “Курінь”. Молитва молодого козака. Слова Ігоря Чернюка, музика Андрія Чернюка, вперше прозвучала на фестивалі “Червона Рута” у Чернівцях, 1989 р.

✔ Козацький марш. (Хтось та й вродиться з нас нещасливо)

✔ Мій лицарський хрест. ТарТак, Сашко Положинський.

✔ Меч Арея (гурт Тінь сонця). Співає Святослав Бойко.

✔ Пісня про Мамая. Гурт “Воанергес” та Марія Віксніна.

✔ На покинутих згарищах. МетаНоя.

✔ “Іду на Ви!” кліп про ССО України.

✔ Хлопці із лісу. Сотня “Леви”

Активності та ігри

Ігрові вправи та мистецькі майстерки для шкільних та гурткових заходів з нагоди Дня захисників України

Від 3 років:

Котигорошко: воїн різних історичних епох України.

Лялька на руку, у якої змінюється головний убір – шолом руського витязя, козацька шапка, повстанська мазепинка.

Від 6 років:

Гра “Який я воїн?”

Ведуча пропонує дітям стати в коло і всім по черзі називати якусь рису характеру, що допомагає воїну здобувати перемоги. Діти називають, приміром: хоробрість; кмітливість; відповідальність і так далі.

Ігрова вправа “Знайди пару”

У грі 10 пар карток, тобто, два комплекти карток по 10 штук, які розраховані на 20 дітей. Якщо дітей менше – деякі пари карток варто відкласти. Якщо більше – роздати картки з таким розрахунком, щоб утворилися не пари, а трійки (для цього потрібно не два, а три комплекти карток).

Ведуча каже:

- Я зараз роздам вам картки, на яких написана назва зброї або захисних обладунків воїнів різних історичних епох України. І є відповідне зображення. З кожною назвою є по дві (або три – якщо група більше 20 осіб) картки. Отже, якщо вам дістанеться картка, на якій буде написано “меч”, знайте, що в когось іншого теж є картка з написом “меч”.

Прочитайте, що написано на вашій картці так, щоб напис бачили тільки ви. Тепер картку можна заховати. Завдання кожного - знайти свою пару, тобто того, в кого на картці таке ж слово. Для цього слід рухами показувати, яку зброю чи обладунок ви представляєте.

Увага: не можна нічого говорити, все слід показувати мовчки.

Важливе правило: цілитися в людину з вашої уявної зброї також заборонено.

Коли ви знайдете свою пару, залишіться поруч, але продовжуйте мовчати, не перемовлятися. Тільки коли всі пари будуть утворені, ми перевіримо, що у нас вийшло. Тоді кожна пара показуватиме свою зброю, а всі інші вгадуватимуть.

Слова роздаються такі: меч, рушниця, лук, спис, шабля, гармата, щит, шолом, бронежилет, ППО.

Картки для цієї вправи можна завантажити за посиланням Картки до гри "Знайди пару" .

Від 8 років:

Гра “Символи Запорізької Січі”

Матеріали для гри:

✔ Предмети-символи: булава, шабля, люлька, перо, бандура;

✔ для карткової гри: по 20 карток із зображенням кожного з 5 предметів;

✔ плакати формату А3 із зображенням предметів-символів та короткими текстами про них;

✔ для маркування часу під час гри – Дзвін (барабан).

Наочність у залі: вигляд Запорізької Січі, зображення козаків, портрети українських гетьманів, клейноди козацької старшини.

Музичний супровід – поки вибирають предмети та об’єднуються в команди.

✔ Козацький марш Адамцевича.

✔ Сім шляхів

Хід гри

1. Діти по черзі підходять до коробки (або торбини), з якої витягують по одній картці із зображенням (булава, шабля, люлька, перо, бандура).

2.Діти об’єднуються в кілька команд по 3-5 осіб згідно з витягнутим зображенням (наприклад: команда булави, команда люльки).

3. Ведучий дає завдання кожній команді знайти в приміщенні інформацію про предмет своєї команди і підготувати про нього коротку творчу презентацію. Плакати з інформацією прикріплені до стін у коридорі.

4. Діти готують груповий проект і презентують його – розповіддю, піснею, пантомімою тощо – так, щоб решта дітей вгадали, про що йдеться.

Картки до цієї гри можна завантажити за посиланням Картки до гри "Символи Запорозької Січі" .

Від 11 років

Ігрова вправа: З’єднай слово та визначення”

Слова і визначення впереміш можна намалювати на ватмані і прикріпити до дошки – щоб увесь клас бачив і обговорював. Або можна з’єднати столи по чотири і дати картки на кожну малу групу.

Учитель/ка: У нас є два види карток. На коротших картках – слова. На довших – визначення. Нам потрібно з’єднати слова з їхніми визначеннями. Починаймо!

Після гри відбувається обговорення:

✔ Який спільний корінь в усіх цих словах?

✔ Який спільний сенс в усіх цих слів?

✔ Яким чином розуміння цих слів розширює наше уявлення про образ Покрови в українській культурі?

Картки для цієї вправи можна завантажити  за посиланням  Картки до вправи "З'єднай слово та визначення" .

Від 14 років

Ігрова вправа “Образ Покрови в українському мистецтві”

Ведуча/ий:

А тепер дізнаємося, як українські художники зображували, власне, Покрову. Пограймо в гру.

Завдання гри — школярі та школярки розширять своє сприйняття образу Покрови, дізнаються про українських художників та художниць, попрактикуються в умінні доносити інформацію до інших.

Діти об’єднуються в малі групи по 3–5 людей.

Учителька чи вчитель роздає кожній групі аркуш із зображенням, на зворотному боці є короткий текст про художника чи художницю.

Учні та учениці в малих групах читають про художника чи художницю та обговорюють картину:

✔ Це живопис чи графіка?

✔ Це картина, ікона, книжкова ілюстрація чи монументальне мистецтво?

✔ У чому самобутність, унікальність саме цього образу Покрови, який створив художник чи художниця?

✔ Як гадаєте, що саме художник чи художниця хоче сказати через цю картину?

На опрацювання матеріалу кожній групі дається 5 хвилин.

Потім групи обирають своїх промовця чи промовицю і ця дитина розповідає для всього класу про художника чи художницю і про картину.

Всі картки до цієї вправи можна завантажити за посиланням Картки до вправи "Образ Покрови в українському мистецтві"

1. Олена Кульчицька. Покрова.

2. Юліан Буцманюк. Козацька Покрова.

3. Данило Нарбут. Покрова.

4. Василь Лопата. Покрова.

5. Сергій Якутович. Покрова.

6. Олексій Штанко. Ілюстрація до видання “Перша конституція України гетьмана Пилипа Орлика”.

7. Роман Барабах. Ікона Богородиця-Покрова для 103 батальйону територіальної оборони Львівської області.

 

Творчі майстерки

Малярство на склі: Козак Мамай

Мамай – це ідеальний образ українського лицаря-козака.

Зображували Мамая на папері та полотні, на гравюрах-дереворитах, деталях житла та побуту. Скажімо, на дверях та скринях.

Такі картини можна було побачити і в селянських хатах, і в розкішних садибах української шляхти.

Тарас Шевченко за історичними описами намалював резиденцію Богдана Хмельницького в тодішній українській столиці місті Чигирин офорт “Дари в Чигирині 1649 року”. На одній зі стін гетьманської вітальні висить картина “Козак Мамай”.

 

 

Козак Мамай. Кримський запорожець. Музей Івана Гончара. Джерело: baza.honchar.org.ua

Картина “Козак Мамай” має багато варіантів. Утім є незмінні деталі. На картині завжди є:

✔ Козак, який сидить по-турецьки і грає на бандурі.

✔ За ним – дерево-дуб. Дуб – символ сили, мужності.

✔ На дереві висить шабля – зброя лицаря.

✔ Під деревом – припнутий кінь. Кінь – вірний товариш козака і провідник між світами.

✔ Поряд з конем увіткнутий у землю спис. Це означає, що він хоче не війни, а миру. Він мирний воїн і лише коли потрібно захистити когось чи рідну землю – він бере до рук спис.

✔ Перед козаком на землі – шапка.

Матеріали:

✔ Скло 10х15 см, затесане шмаргелевим папером або обклеєне кольоровою клейкою стрічкою.

✔ Зображення лінійне картини Козак Мамай.

✔ Тримачі.

✔ Маркери перманентні чорні тонкі (1, 1,5 мм).

✔ Фарби акрилові, 5 тюбиків (жовта, червона, зелена, синя, біла).

✔ Пензлики тоненькі.

✔ Палітри пластикові або одноразові пласкі тарілки.

✔ Серветки сухі.

✔ Серветки вологі.

Алгоритм:

✔ На столі перед дітьми розкладені зразки зображення Козака Мамая 10х10 см і шматки затесаного скла відповідного розміру.

✔ Діти прикріпляють шматок скла до паперового зразка біндером так, щоб зразок був унизу під склом.

✔ Потім тонким перманентним чорним маркером обводять по склу контур зображення.

✔ Тим часом ведуча майстерки готує палітри: вичавлює на одноразові пластикові тарілки акрилові фарби 5-ти кольорів – червону, зелену, синю, жовту, коричневу, білу.

✔ Намалювавши контур, діти розмальовують зображення, поглядаючи на кольоровий зразок.

У ході створення картини ведучий пояснює основні символи цієї народної картини: козак у молитовній позі, дерево-дуб, земля, чаша, кінь, рушниця на дубі, увіткнутий у землю спис, шабля, кобза.

 

 

Вибійка: хустина для воїна

За давньою традицією, хлопців-козаків випроводжали у військовий похід з вишитими хустками. Кожна дівчина вишивала хустку і дарувала її своєму нареченому. Це було знаком вірного кохання і оберегом.

Як ці дівочі пам’ятки-обереги пов’язані з образом Покрови? Пригадуєте, Богородиця захистила від зла мирних жителів у храмі своїм омофором. Українські жінки не носили омофору. Тому в українському образі Покрови омофор поєднався з народними уявленнями про “захисні” частини одягу: намітку, рушник і хустку.

Олекса Воропай зазначає, що українські вишиті хустки були завжди білого кольору. Вишивали їх шовком, сріблом та золотом. Якщо шовком, то брали такі барви: червону, синю, зелену, жовту, рожеву. До XVIII століття орнамент на хустках був геометричний, далі увійшов у моду рослинний. Вишивали в центрі хустини та по чотирьох її кутах. Художник Ілля Репин, перед тим як малювати свою відому картину “Запорожці пишуть листа турецькому султану”, замалював багато пам’яток часів козаччини, які зібрав його друг, історик Дмитро Яворницький. Замалював він і кілька козацьких вишитих хусток – вони були вишиті квітами, з довгими китицями по краях.

У багатьох українських піснях ідеться про те, як дівчина вишила і подарувала своєму нареченому-воїну хустку.

Одна з таких пісень – “Їхав козак на війноньку“. Це пісня легіону Українських січових стрільців (УСС), тобто, стрілецька. Авторство її слів залишається спірним, а музику написав Михайло-Орест Гайворонський. Уперше пісня прозвучала в 1915 році. Пісня поширилася також серед наддніпрянців, де слово “стрілець” замінили на “козак”.

Матеріали:

✔ Скатертина паперова;

✔ шматок білої бавовняної тканини квадратної форми, 25х25 см;

✔ кліше для вибійки з українськими традиційними візерунками;

✔ фарби акрилові;

✔ сонжики або губки поролонові (розрізані начетверо, для кожного кольору окрема губка);

✔ вологі серветки;

✔ паперові рушнички.

Алгоритм:

✔ Розкладаємо на столі штампи для вибійки, акрилові фарби і шматочки губки.

✔ Поряд хай будуть серветки, щоб за потреби витирати руки.

✔ Клапоть тканини складаємо вдвоє, потім учетверо. Лінії згину допоможуть нанести візерунок рівно.

✔ Вичавлюємо трохи фарби на губку.

✔ Швиденько намащуємо цією губкою штамп для вибійки. Штамп не має бути сухий, але й фарби не має бути забагато.

✔ Тепер приміряємо, де зробити відтиск на тканині. І прикладаємо штамп. Притискаємо.

✔ Знову намащуємо фарбою штамп і робимо наступний відтиск. І так – поки наша хустина буде готова.

Орієнтовний план заняття для початкової школи

1. Актуалізація знань – 5 хв.

2. Розповідь про свято Покрови – 10 хв.

3. Котигорошка у головних уборах воїнства – 5 хв.

4. Козак Мамай – показ фото-презентації – 5 хв.

5. Перегляд мультфільму “Покрово, Покрівонько!” - 10 хв.

6. Розмальовка “Козак Мамай” - 10 хв.

Фото: Василь Лопата. “За землю рідну”

Як допомогти дитині впоратися зі стресом - поради для вчителя

 

44% українських дітей мають ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР) внаслідок війни

Такі дані озвучила Перша леді України Олена Зеленська під час щорічної освітньої конференції «Серпнева–2025».

Наслідки травмуючих подій часто мають прояви у поведінці дитини, дітям стає важко зосереджуватися, вони легко засмучуються, можуть виявляти агресію або вступати в бійки, відчувають самотність та мають проблеми зі сном.

Як вчителю допомогти дитині подолати негативні наслідки стресових обставин? Слушні поради від дитячих психологів можна знайти у «Довіднику безбар’єрності», створеному у межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів» https://bf.in.ua/ 

Фахівці радять насамперед навчитися розпізнати стрес, тому виділяють деякі його можливі ознаки:

🔹 надмірне хвилювання, неспокій

🔹 пригніченість, засмученість

🔹 замкнутість 

🔹 зниження концентрації уваги, запам’ятовування чи успішності в цілому

🔹 надмірна настороженість, полохливість

🔹 підвищена дратівливість або агресивність 

🔹 відстороненість від однокласників, друзів

🔹 уникнення певних людей чи ситуацій

🔹 частий головний біль або біль у животі

🔹 зміни апетиту чи харчових звичок

🔹 часті розповіді про подію, яка трапилась, іноді в деталях.

Для того, щоб допомогти дитині впоратися зі стресом:

🔸 1) Нагадуйте дітям, як школа дбає про їхню безпеку та які заходи вжиті для зменшення ризиків, а також чому тут можна відчувати себе захищеним.

🔸 2) Дотримуйтеся плану роботи в класі. Так дитина знатиме, що повертається до звичного шкільного життя, і це допоможе їй відчути певну стабільність.

🔸3) Зосереджуйте увагу дитини на її сильних сторонах. Допоможіть дітям відчути, на що вони здатні, – це додасть їм сили та впевненості.

🔸 4) Якщо ознаки стресу проявляються систематично, поговоріть про це з батьками дитини. Порекомендуйте звернутися до фахівця із психічного здоров’я.

🔸5) Бережіть себе та не забувайте звертатися за психологічною підтримкою, якщо відчуватимете у цьому потребу.

Державна служба якості освіти України та її територіальні органи долучені до реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року задля захисту прав дітей на доступну якісну освіту.

Віртуальні музеї Києва та Київської області

 

💛💙Запрошуємо вас у захопливу подорож без кордонів!

Добірка VR-турів, де можна відкрити культурні перлини столиці та регіону:

1. Музей видатних діячів української культури (https://guide.kyivcity.gov.ua/virtual-tours/muzey-vydatnykh-diyachiv-ukrayinskoyi-kultury)

2. Віртуальний тур Київської області (музеї, пам’ятки (https://kyivregiontours.gov.ua/virtual-tours))

3. VR-тури та Virtual tourism на порталі Kyiv City Guide (https://guide.kyivcity.gov.ua/en/tourism/vr-turi?page=1)

4. Kyiv Museum Portal (https://museum-portal.com/en/museums/87_national-art-museum-of-ukraine)

5. Музей Івана Гончара (https://honchar.org.ua/en/collections)

💛💙 Мандруйте світом мистецтва та історії онлайн, у зручний для вас час.

Селфі з книгою

 

До Дня шкільних фотографій наша бібліотека запропонувала учням долучитися до незвичайної та креативної акції – «Селфі з книгою».

Учні із задоволенням обирали улюблені книги та робили яскраві фото, демонструючи, що книга може стати найкращим другом, модним аксесуаром і навіть частиною образу.

Метою заходу було популяризувати читання та зацікавити школярів бібліотекою як сучасним простором для творчості й натхнення. Атмосфера під час акції була особливою: сміх, посмішки, захоплені обличчя та щирі емоції від спілкування з книжками.

Найоригінальніші світлини увійшли до фотогалереї «Книга в об’єктиві», яку представлено в бібліотеці та на сторінках школи в соцмережах.

Завдяки акції кожен учень ще раз переконався, що читати – це модно, цікаво і престижно!

 

  

“Vincit qui meminit (Перемагає той, хто пам’ятає)”

 

Методичні рекомендації для закладів освіти

до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України

“Vincit qui meminit (Перемагає той, хто пам’ятає)”

Вступ

Ключові повідомлення

Історична довідка:

• початок війни;

• 10 років боїв за Іловайськ – трагедії та незламності українських воїнів

Спогади учасників боїв за Іловайськ

Всеукраїнська акція пам’яті “Сонях”

Рекомендації до першого уроку “Vincit qui meminit (Перемагає той, хто пам’ятає)”

Додатки 

---

Вступ

29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину. Збереження і гідне вшанування пам’яті полеглих захисників України є обов’язком держави і суспільства.

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 21 червня 2024 року № 570-р затвердив план заходів із відзначення у 2024 році цієї пам’ятної дати. Планом передбачено присвятити перший у 2024/25 навчальному році урок захисникам України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, запросивши на нього ветеранів сучасної російсько-української війни. Український інститут національної пам’яті розробив тематичні методичні рекомендації та пропонує послуговуватися ними для організації і проведення першого уроку “Vincit qui meminit (Перемагає той, хто пам’ятає)”.

Ключові повідомлення

29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. З цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів із оточення під Іловайськом. 

Російсько-українська війна розпочалася 20 лютого 2014 року, а бої за Іловайськ в серпні того ж року стали однією із кульмінаційних точок її початкової стадії, справивши серйозний вплив як на українське суспільство, так і на міжнародні відносини в Європі.

29 серпня 2014 року агресор накрив вогнем наших захисників у полях із соняшником під час “зеленого” коридору. Там полягли 366 українських воїнів, 429 – зазнали поранень, 158 – зникли безвісти, 300 – опинилися в полоні. Тому символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха. Він – не просто нагадування про історичну мужність наших воїнів, але також символізує життя.

Іловайськ – це не лише трагедія, а й сторінка української незламності, це чин і подвиг українських військових. Пам’ятаймо, що попри втрати та обман ворога наші воїни не здалися, а продовжили прорив із пастки та боротьбу. 

Цей день також допомагає нам пам’ятати про підступність та віроломність російського агресора, про те, що будь-які переговори із терористами та вбивцями є смертельно небезпечною справою, і що довіряти їм не можна. 

У цей день ми згадуємо тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а також  десятки тисяч полеглих від 2014 року в сучасній російсько-українській війні захисників і захисниць України. Вони стоять в одному ряду з усіма поколіннями борців за волю і державну самостійність – від воїнів Русі-України, лицарів Костянтина Острозького, козаків Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи до бійців Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західно-Української Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії. Це воїнство мужньо здобувало героїчні перемоги і ризикувало життям за українську свободу.

Україна вже 10 років переживає найбільше випробування в новітній історії – веде збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора. 

У нинішній війні ми платимо надзвичайно велику ціну. Безперечно, це не єдиний день у році, коли згадуються полеглі та віддається їм шана. Але це особливий день, нагода для всього суспільства зосередитися на вдячності та пошануванні, зробити все можливе, аби пам’ять про героїв була збережена та зміцнена на багато поколінь вперед. Тому що перемоги здобуває лише той, хто пам’ятає – vincit qui meminit.

Поки триває війна, ми не можемо знати точну кількість загиблих, назвати всіх поіменно або розповісти всі героїчні або трагічні історії. Проте впевнені, що українське суспільство докладе максимум зусиль, щоб загиблі герої залишилися в нашій пам’яті не абстрактним образом або цифрою, а отримали належну шану. Аби наша пам’ять про них була живою і дієвою. 

Поки триває воєнний стан і постійні загрози, ми не можемо зібратися 29 серпня на велелюдних мітингах на площах своїх населених пунктів, але можемо поодинці прийти до поховання героїв, щоб віддати їм шану. Ми можемо підтримати їхні родини не лише увагою, добрим словом і турботою, а й конкретними справами. Можемо розповісти – публічно чи у вузькому колі – про тих, кого знали особисто.

Ми переконані, що після перемоги віднайдемо та плекатимемо й інші традиції пам’яті про загиблих воїнів. Ми вже називаємо і продовжимо називати на їхню честь вулиці, висаджуємо меморіальні сквери, засновуємо іменні стипендії, проводимо різні спортивні, патріотичні та культурно-мистецькі заходи. У нас уже є місця пам’яті та меморіальні об’єкти у публічному просторі. Також створюються сектори військових поховань, нові військові меморіали і Національне військове меморіальне кладовище, де з почестями ховатимуть загиблих (померлих) захисників і захисниць.

Після перемоги в країні повинні постати особливі місця, з сучасною архітектурою і людяними меморіальним практиками, як свідчення, що ми шануємо, цінуємо і дякуємо. Пам’ятаємо і будемо пам’ятати. 

Історична довідка

Початок війни. У 1991 році Україна відновила незалежність. Однак Російська Федерація не відмовилася від спроб повернути контроль над Україною. Тиск посилився з приходом до влади у Росії колишнього співробітника репресивного органу КГБ Владіміра Путіна. Його система управління державою заснована на культі лідера, його монополії на владу, згортанні свободи слова і використанні “ручних” засобів масової (дез)інформації, нарощуванні силових органів із їх репресивно-каральним апаратом і переслідуванні незгідних. А ще Кремль повернувся до практики “збирання земель”. Розпочав із підкорення Чечні, а продовжив підбуренням сепаратистських рухів у колишніх республіках – Молдові, Грузії, провокацією конфлікту на українському острові Тузлі. Зрештою в 2014 році рашисти розпочали гібридну агресію проти України. Так світ знову зіткнувся із режимом, який прагне переділу кордонів держав і прямує до новітнього тоталітаризму.

Сучасна російсько-українська війна розпочалася після Революція Гідності, головною вимогою якої було повернення України до європейського шляху розвитку і підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Трагічною ціною протистояння на майдані стала Небесна Сотня – 107 загиблих героїв, різних за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Наляканий Віктор Янукович втік до Росії, звідки закликав Путіна здійснити військове вторгнення в Україну для відновлення його влади.

Російська Федерація скористалася тимчасовим вакуумом влади в Україні та перейшла до активної агресії – в Криму так звані “зелені чоловічки” (російські військовослужбовці без розпізнавальних знаків) захоплювали адміністративні будівлі, військові частини та інші стратегічні об’єкти. 

Збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації всупереч міжнародно-правовим зобов’язанням Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин. На початковій стадії агресії особовий склад окремих російських збройних формувань не мав розпізнавальних знаків. Тож у лютому–березні 2014 року із захоплення Росією Кримського півострова розпочалася сучасна російсько-українська війна. Про це заявив український парламент у своїй заяві “Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків” від 21 квітня 2015 року і міжнародні суди. Зокрема, Європейський суд з прав людини підтвердив, що РФ встановила контроль над Кримом з 27 лютого 2014 року. 

У березні–квітні 2014 року російські спецслужби та диверсанти почали розхитувати ситуацію в південних і східних областях України, організовуючи антиукраїнські мітинги і спроби утворити незаконні квазідержавні утворення. У відповідь патріотичні українські сили чинили спротив масовими акціями з метою зберегти територіальну цілісність держави.

На початку квітня Росія приступила до реалізації плану “Новоросія” – захоплення території східних областей України. Після проголошення так званих “народних республік” на Донеччину та Луганщину безперешкодно і масово прибували загони російських диверсантів із військовою технікою і зброєю. Проте план на повторення швидкого “кримського сценарію” дав збій. Боєздатні частини Збройних Сил України, підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії та добровольчі формування зламали намір агресора. Влітку 2014 року російські гібридні сили на сході України зазнавали значних втрат в особовому складі, озброєнні, військовій техніці. 23–25 серпня на територію Донецької та Луганської областей зайшли вісім батальйонних тактичних груп Збройних сил РФ. До наступу залучили 70 російських військових частин, зібраних з усієї федерації, які розпочали новий виток ескалації агресії РФ. 

10 років боїв за Іловайськ – трагедії та незламності українських воїнів. За травень–серпень 2014 року українські підрозділи провели більше 40 операцій – звільнили дві третини окупованих територій, понад 100 населених пунктів Донецької та Луганської областей. Сили АТО поступово брали ситуацію під контроль, локалізували деякі угруповання, звужували кільце ізоляції, віддаляли його від державного кордону. З’явилася можливість блокувати російських окупантів у районах Донецька, Макіївки, Горлівки, Луганська і розділити їх на окремі осередки і створити передумови для успішного завершення збройного конфлікту на Сході України.

З 11 серпня 2014 року Штаб АТО планував операцію з розгрому основних сил незаконних збройних формувань “ДНР” і “ЛНР” у містах Єнакієвому, Горлівці, Первомайську, Стаханові та завершити зачистку Іловайська Донецької області від терористів і взяти його під контроль. Це дало б змогу блокувати незаконні озброєні підрозділи у Донецьку із півдня та сприяло б просуванню сил АТО для звільнення Донецька.

Відтак Іловайськ був стратегічно важливим містом Донбасу. Боротьба за нього тривала від початку серпня 2014 року паралельно зі штурмом Савур-Могили, Антрацита і Красного Луча (тепер – Хрустальний). 

Перший наступ на Іловайськ здійснили підрозділи ЗСУ разом із добровольчими батальйонами, зокрема підрозділами МВС Дніпро-1, Шахтарськ, Азов, Миротворець, Херсон, Світязь, Івано-Франківськ та батальйон Донбас Нацгвардії України  6–7 серпня. За 3 дні добровольчі батальйони «Азов», «Донбас» і «Шахтарськ» за підтримки підрозділів 51-ої ОМБр і 40-го БТрО знову пішли на штурм. І попри його невдалий результат вони все-таки змогли виставити навколо міста 4 блокпости (фактично взявши Іловайськ в напів оточення і створивши сприятливі умови для подальших активних дій) та утримувати їх до кінця серпня. 

18 серпня українські силовики увійшли в Іловайськ. Їм вдалося взяти під контроль більшу частину міста. Але утримувати позиції було надзвичайно складно через шквальний мінометний і артилерійський вогонь армії РФ із систем “Град”, “Смерч”, “Ураган”.

Зрештою, усвідо­мивши, що плани захоплення українських земель руйнуються, керівниц­тво РФ вдалося до вве­дення регулярних військ на територію східної України. 

За матеріалами Генеральної прокуратури України з розслідування Іловайської трагедії, у ніч із 23 на 24 серпня 2014 року відбулося наймасштабніше вторгнення ЗС РФ дев’ятьма батальйонно–тактичними групами: 3500 осіб особового складу; до 60 танків; до 320 БМД (БМП); до 60 гармат; до 45 мінометів; 5 ПТРК, які увійшли на адміністративну територію України в районі населених пунктів Побєда – Берестове Старобешівського району Донецької області, з подальшим маршем у район Іловайська. На російській військовій техніці завчасно зняли або замаскували тактичні знаки та нанесли розпізнавальні позначки українських підрозділів.

До 28 серпня 2014 року російські регулярні війська та бойовики оточили угруповання сил АТО  (війська сектору “Б” та батальйони МВС України “Дніпро-1”, “Миротворець”, “Світязь”, “Херсон”, “Івано-Франківськ”, Нацгвардії “Донбас”). Українське командування розраховувало деблокувати їх за допомогою резервів сил АТО. Але призначені для цього підрозділи були укомплектовані переважно з нещодавно мобілізованих бійців без належної підготовки.

Після переговорів російське військове командування надало гарантії безпечного виходу українських сил з оточеного Іловайська. Рух двох колон розпочався 29 серпня. Однак росіяни порушили домовленості – розстріляли із засідок наші колони. Унаслідок підступності окупанта українська армія втратила загиблими 366 воїнів, 429 отримали поранення, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні. Вторгнення російських військ та іловайська трагедія змусили українську сторону погодитися на умови перемир’я за крок до перемоги над окупантами. Тож 5 вересня було підписано Мінську тристоронню угоду (так званий Мінський протокол).

Спогади учасників боїв за Іловайськ

Із книги “Дівчата зрізають коси”:

“...нас чомусь відправили в Іловайськ. Усе якось одразу пішло косо-криво. До цього жодного разу такого не було. Пробивалися колеса, ламались машини, хтось труївся, хтось запізнювався… Ми зайшли в Іловайськ 18-го ввечері. Там була зведена рота під командуванням “Апіса”, перша штурмова розміщувалась. Я мала там пробути буквально добу, але затрималась на 12. 

В Іловайську дуже прямі вулиці. Вони проглядаються ідеально. Семен дав  наказ зайняти школу за пішохідним мостом у місті й закріпитись там. А ми почали шукати дорогу, якою могла б зайти техніка з правого боку Іловайська. Було нас тоді дванадцятеро. Дивлюся – їде “дев’ятка” “Нива”, з кулеметами, автоматами. Ми   стоїмо і дивимось, хто це такі… Проїжджають повз, дивляться на нас, ми – на них. Я ще дверцята зачиняю, щоб вони проїхали, один з них киває, мовляв, дякую. А потім  бачу, а на їхній машині написано «Оплот», я навіть не зорієнтувалась, що це… Передаємо по радєйці: “якийсь «Оплот» проїхав”. А у відповідь – мати: це ж вороги! Отаке там було – повна плутанина і хаос. Наступної ноч – жахливий обстріл. Запустили ліхтарі, й було світло як удень, – такого не забудеш. І почалося – “гради”, міномети… А потім стало відомо – вихід з Іловайська неможливий...

День Незалежності запам’ятали надовго – це був страшний обстріл. Ми вже розуміли, що ми оточені, й прийшов відчай. І ми кричали пісні. 27-го числа була спроба прориву. Обговорювались можливі шляхи відходу – через Моспіно, Харцизьк. 28 серпня оголосили режим тиші. А вранці почався вихід колони. Було  страшно. Це була дорога на Грабське, пряма. Спалені машини стояли на шляху. Ми проїхали повз бійців 93-ї бригади, – вони мали нас замикати.

До Многопілля ми взагалі їхали спокійно, вже розслабились, думали, що все закінчилося – постійні обстріли, смерті… Ми, наївні, тоді вирішили, що все позаду. Агрономічне проїхали. Там “Миротворець” і “Дніпро-1” стояли. Ми зустріли військове керівництво, вони саме вели переговори з росіянами – на яких умовах нам дають коридор…

“Філін” передбачав, що можуть бути проблеми в районі Старобешева – там  були неконтрольовані райони, і там могли бути росіяни. До нас уже дійшли чутки, що ми маємо справу не з сєпарами і козачками, а з регулярною російською армією.

Потім була команда “по машинах”. Ми вирушили в бік Красносільського – і тоді почався перший мінометний обстріл. Потім  знову: “Колона! Рух!”. Маяв білий прапор. Колона розтяглась і ми рушили. І тут по нас відкрили вогонь, і почався просто розстріл колони. “Зелений коридор” перетворився на коридор смерті. Ця дорога була в них добре пристріляна, тож кожен постріл був прицільним. Ми просто не могли повірити очам. 

Справа техніка горіла – повалив дим, з’явився шанс проскочити.

Ми влетіли в кукурудзу якусь. Випали з машини, почався бій. Незрозуміло,  хто де – де наш, де чужий, на зв’язок ніхто не виходить. Крім нас були ж інші батальйони, ЗСУ – як розібратися, де свої, а де ворог? Незрозуміло, хто по кому працює. Танки показалися. По них “Брест” і “Усач” почали працювати – і підбили.

До нас під’їжджає танк із білим прапором – ми думаємо, що він з миром. А виявляється, вони брати нас прийшли. Наші пішли на переговори. І тут – постріл з  танка. “Танкіст” мертвий, “Апіс” пошкодив руку, Алінку – уламком, у мене –   контузія і поранення. Далі я майже нічого не пам’ятаю. Пам’ятаю, що мене кудись  несли, що намагалася подзвонити мамі… Прийшла до тями в погребі – темно. Вирішила, що я померла. Потім нам довелося вийти, і нас узяли в полон. В мене є шрам, давнішній уже, на пальці. Мене прийняли за снайпера і хотіли розстріляти. Але потім хтось сказав, мовляв, вона і так скоро помре, не треба.

Багато хлопців тоді забрали у полон. Після того і батальйон “Донбас” розділився. Частина залишилася, частина – серед них і я – пішла за “Філіном”.  Іловайськ  розділив  життя  на  «до»  і  «після».  Так, як було «до», вже ніколи не буде. Ці картинки постійно зринають у пам’яті, й від них неможливо сховатися”.

Людмила Калініна “Строітєль”, –  46-й штурмовий батальйон “Донбас ЗСУ”

Із книги “Без ротації”

“А потім був Іловайськ. Від смерті нас тоді врятувала 90-річна місцева жителька, у квартирі якої ми переховувалися… Коли ми зайшли в місто, у мене було шосте чуття, що щось станеться… І буквально за 15 хвилин почався обстріл. Ми йшли у хвості колони, прикривали. Я почув чергу – повертаюсь Тарас [Костанчук - авт.] лжить. Я до нього. Підняв. Бачу, що живий – і в цей момент мені в ногу потрапляє куля. Я з Тарасом дострибав на одній нозі до будинку, почав гукати про допомогу, але вже ніхто не чув – всі відійшли. Поряд був під’їзд, ми заскочили туди. Діяли на автоматі. Я на адреналіні болю майже не відчував. Почали шукати квартиру, ввалились туди і впали на підлогу. Коли обстріли спинились у коридор вийшла Клавдія Іванівна. Їй тоді було 90 років і вона не мала сил спускатися, ховалася у ванній кімнаті. У часи Другої світової була санітаркою, тож взялася перев’язувати наші рани. 

Скоро зрозуміли, що ми в оточенні. Треба було вибратися з Іловайська. Вирішили їхати до мене в Макіївку. Їхали по одному. На блок-посту між Іловайськом і Макіїівкою я чую: “Євгєній Міхайловіч, виходітє із машини”. У мене все похололо. Сперся на машину і питаю: “Єсть проблєми?” А він дивиться у паспорт і питає: “А что ето ви із Владівастока, а паспорт украінскій?”. “Ну я роділся там, потом пєрєєхалі”. А він мені: “Ну прівєт, зємєля! Бил би другой дєнь, то я б тєбя забрал на подвал. а так єдь”

Євген Нікітченко “Нікітос”, батальйон “Донбас”, 4–та бригада швидкого реагування НГУ імені Героя України Сергія Михальчука

“Головна проблема Іловайська, на мою думку, – незлагодженість між підрозділами. Я був там з 10 по 22 серпня. Ніхто не знав, що роблять інші підрозділи, і що робити їм. Перед тим, як ми туди їхали, нам казали, що що там десь із сімдесят “ополченців”, яких треба вибити. І ми за добу повернемося назад. Приїхали, а нам військові кажуть: “Ви що! Там такий укріпрайон!” А тим часом нам розповідають, що все чудово, що оточення не буде”

Сергій Малиш “Малиш”, батальйон спеціального призначення “Азов”, полк патрульної служби поліції особливого призначення “Київ” 

З показань потерпілого військовослужбовця ЗС України Ш., який безпосередньо виходив з оточення (за матеріалами розслідування Іловайської трагедії Генеральною прокуратурою України):

“Наша колона слідувала по раніше узгодженому маршруту. Одночасно з цим, неподалік околиці с. Чумаки ми потрапили у засідку та були розстріляні з декількох БМП та танків, крім цього, по колоні вівся потужний артилерійський вогонь, у тому числі з мінометів та АГС-ів. Указаний розстріл супроводжувався постійним вогнем зі стрілецької зброї. 

Намагаючись покинути зону обстрілу, частина колони в хаотичному порядку розпочала рух у зворотному напрямку та направилась до населеного пункту Новокатеринівка, але потрапила до другої засідки та була обстріляні зі стрілецької зброї, ПТУРів та великокаліберних кулеметів.

У подальшому, проводячи розвідку я разом з іншим військовослужбовцем потрапив у полон до військовослужбовців ЗС РФ, які передали нас представникам підрозділу «Козачий союз області війська Донського» терористичної організації «ДНР», де вже знаходився в полоні Ф. Останній розповідав, що він особисто бачив, як бойовик з позивним «Батя», у зв’язку з тим, що йому не вдалось обміняти когось зі своїх родичів, прострелив одному з допитуваних ногу”.

Всеукраїнська акція пам’яті “Сонях ”

Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинуло багато українських воїнів. Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже дозрівали. Саме тому сонях обрано символом Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Запрошуємо українців долучитися до щорічної акції пам’яті “Сонях” - робити стилізовані соняхи з тканини та розміщувати їх на одязі на лівій стороні грудей. До створення символічних соняхів закликаємо залучати дітей та юнацтво, щоб з молодості промотувати шанобливе ставлення до захисників і захисниць України та пояснювати значення цього дня для нашої країни.

Пропонується виготовляти сонях з 15 тканевих пелюсток жовтого кольору. Пелюстку рекомендовано робити висотою 23 мм і шириною 12 мм. Верхній край пелюстки – загострений. Нижні краї кожної пелюстки закріплені на великому колі діаметром 40 мм з чорного фетру товщиною 1 мм. Маленьке коло з фетру чорного кольору товщиною 1 мм діаметром 30 мм розміщено посередині соняха поверх жовтих пелюсток. Сонях закріплено на основу для значків у вигляді піну (кліпси).

Відео з інструкціями з виготовлення символа «Сонях» за посиланням.

Закликаємо українців у День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, доповнити одяг соняхом – символом пам’яті захисників України, і тим продемонструвати свою увагу, шану та повагу.

Також відповідно до “Правил ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті”, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 23 липня 2015 року № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 серпня 2015 року № 967/27412, у день пам’яті телерадіоорганізації зобов’язані під час телетрансляції розмістити на екрані відповідне стилізоване зображення або палаючу свічку, які є доречними до відповідної події. Відповідним стилізованим зображенням до Дня пам’яті захисників України є сонях – саме він повинен бути розміщений на екрані під час телетрансляції у цей день.

Рекомендації до першого уроку “Vincit qui meminit (Пам’ятає той, хто перемагає)”

Відповідно до пункту 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 червня 2024 року № 570-р “Про заходи з відзначення у 2024 році Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України” закладам освіти рекомендовано провести перший урок у 2024/25 навчальному році із залученням ветеранів. З метою гідного вшанування героїзму і самопожертви полеглих за Україну, прояву уваги та дбайливого ставлення до родин загиблих, формування активної громадянської позиції школярів пропонуємо розпочати цей урок із хвилини мовчання. 

Пропонуємо на першому уроці переглянути й опрацювати відео “Діалоги про війну. Повномасштабне вторгнення”. Можливі технології із його використання в освітньому просторі – нижче. 

Практичний блок

Для опрацювання відео “Діалоги про війну: повномасштабне вторгнення” в освітньому просторі пропонуємо декілька вправ (технологій) із алгоритмами їх організації. В епіцентрі уваги – інформаційна безпека в умовах повномасштабного вторгнення, ворожі ІПСО і пропаганда, а також вміння їх розрізняти та протистояти. 

Чому це важливо? На початку 2024 року “Економічна правда” оприлюднила цифри – скільки росіяни і країна-агресорка в 2023-му заробили на українцях, яким 10 років війни було мало, аби відмовитися від перегляду російськомовного контенту на YouTube та не слухати російські пісні на стрімінгах. Цифри вражають – йдеться орієнтовно про 5 мільйонів американських доларів, які надійшли до бюджету РФ як податки з авторських роялті російських виконавців, яких слухали чи дивилися українці. На ці гроші ворог може придбати для своєї армії, приміром, 10 тисяч дронів. Пам’ятайте! Поки хтось переглядає і слухає російський контент, російські терористи вбивають українців. 

Вправа “Перехресний вогонь” – перегляд відео “Діалоги про війну: повномасштабне вторгнення” та за його матеріалом командна дуель із запитаннями. Ускладнити завдання можна, висунувши умову щодо постановки видів запитань, приміром, по 3 тонких (закритих) і 3 товстих (відкритих).

Мета – не лише перевірити увагу і розуміння учнями/ученицями нового матеріалу після його первинного сприйняття, а й сприяти формуванню вміння обговорювати та розмірковувати над складними проблемами, які найчастіше не мають єдиного, тобто правильного, рішення. 

Рекомендуємо такий план проведення вправи:

• пояснити/актуалізувати знання про тонкі та товсті питання (пропонуємо скористатися таблицею)

Тонкі питання – ті, які мають однозначну або одну правильну відповідь – зазвичай, «так» чи «ні», або складається з одного речення, кількох слів	Товсті питання – такі, що не мають однозначної відповіді, тому вони спонукають до міркування, аналізу, часто вимагають опори на попередні знання, інколи наштовхують на висновки, висловлення власної позиції
Хто? Що?	Чи могли події відбуватися інакше?
Де?	Як ви гадаєте, в чому причина/які наслідки?
Коли?	Що вас найбільше здивувало?
Чи правильно?	Що буде / було б, якщо?
Як? Чим?	В чому відмінність між…?
Чи може кожен із вас бути воїном у сучасній війні Росії проти України?	Як кожен із вас може стати воїном за незалежність України в сучасній війні?

•  об’єднати учнів/учениць у 2–3 команди і налаштувати їх на уважний перегляд відео “Діалоги про війну: повномасштабне вторгнення”, під час якого бажано робити нотатки для формулювання питань;

•  власне дуель: команди почергово задають одна одній питання – спочатку тонкі, потім товсті;   

•  за результатами перехресного вогню доречно визначити переможців, скажімо – яке питання було найцікавішим, яка відповідь була найгрунтовнішою.

•  на завершення поміркуйте разом із учнями: як кожен із нас може долучитися до боротьби на інформаційному фронті, що ми можемо зробити, аби пришвидшити Перемогу.

Вправа “Школа журналістики “Спецповідомлення про Іловайську трагедію”

Мета – формування вміння досліджувати джерела інформації, знаходити якнайточніший і найповніший матеріал для репортажу власної команди. 

Під час виконання цієї вправи учні/учениці спробують себе в ролі кореспондентів – у малих групах вони писатимуть репортажі (увага!) від імені уявних журналістів, що займають різні позиції: українську, російську, польську (або іншого іноземного партнера України). Для виконання цього завдання пропонуємо матеріали з повідомлень про передумови та перебіг подій Іловайської трагедії (додаток 1). 

Можливий інший варіант. Напередодні заняття сформувати групи і задати їм домашнє завдання – підібрати відповідно до їхньої “журналістської ролі” інформацію про ці події. Така робота матиме переваги, оскільки передбачатиме роз’яснення з боку вчителя / вчительки / виховника / виховниці таких питань: як вибирати джерела інформації, які з них є офіційними, як шукати веб-сайти та сторінки в соціальних мережах і месенджерах органів державної влади та місцевого самоврядування, чому преса, радіо і телебачення в Росії є не засобами масової інформації, а інструментами пропаганди.   

Техніка спецповідомлення про Іловайську трагедію:

1. Ціллю спецповідомлення є передати картинку події, відчуття, страждання або радість її учасників, передати напругу, емоції, враження від пережитого, описати стратегії виживання та боротьби. 

2. Спецповідомлення повинно мати певну композицію. Ми пропонуємо таку: 

заголовок, який має бути коротким, краще не більше трьох слів: слоган, афоризм, ідіома, цитата учасника події, про яку йтиметься; 

підзаголовок – тлумачення, розвиток заголовку, коментар до цитати (зазвичай складне речення); 

вріз або “лід” – коротка інформація про те, що відбувається в спецповідомленні (2–4 речення, виділені напівжирним шрифтом; 

перший абзац – 2–3 речення як відповідь на три питання: Що (хто)?  Де? Коли?; 

наступні кілька абзаців динамічно описують те, що відбувалося, мотивацію учасників події, передають їхні уявні діалоги, пряму мову (розлогих описів варто уникати); 

завершення статті – яскравий висновок, афоризм чи висловлювання відомої особи, персонажа, підсумок події.

3. Добре запам’ятається публікація, яка містить історичний екскурс, проводить історичні паралелі, нагадує 2–3 факти, наводить 2–3 цифри, статистичні дані, їх навіть можна виділити певним чином.

Словник для використання на уроці:

Сучасна російсько-українська війна – протистояння України російській збройній агресії, яка розпочалася 20  лютого 2014 року.

Повномасштабне вторгнення – один із періодів сучасної російсько-української війни, гостра фаза російської агресії з поширенням на всю територію України; розпочалося 24 лютого 2022 року. 

Гібридна війна – війна з поєднанням конвенційної зброї, партизанської війни, тероризму, кібервійни, торгових і патентних війн, реваншистських рухів, пропаганди, порушень прав людини, злочинів проти людяності, військових навчань, переселення, узурпації, злочинної поведінки з метою створення внутрішніх протиріч і конфліктів для їх подальшого використання в досягненні політичних цілей агресії, які здобуваються звичайною війною. 

Інформаційна війна – широкомасштабна боротьба в інформаційному просторі із застосуванням методів, прийомів, способів, засобів і каналів маніпуляції психікою людей, їх індивідуальною і суспільною свідомістю з метою досягнення цілей суб’єкта. 

Кібервійна – війна програмного забезпечення інформаційних каналів, використання програмних кодів з метою спричинення збитку, перехоплення управління, внесення технічних несправностей, руйнування фізичних об’єктів, викрадення інформації. 

Інформаційна безпека – стан захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, при якому запобігається заподіяння шкоди через неповноту, несвоєчасність і недостовірність поширюваної інформації, порушення цілісності та доступності інформації, несанкціонований обіг інформації з обмеженим доступом, а також через негативний інформаційно-психологічний вплив та умисне спричинення негативних наслідків застосування інформаційних технологій.

Інформація – універсальна субстанція, що пронизує всі сфери діяльності людини, є провідником знань і відомостей, інструментом спілкування, взаєморозуміння і співпраці, утвердження стереотипів мислення і поведінки.

Дезінформація – навмисно створена та поширена для введення в оману неправдива або маніпулятивна інформація, основа фейкових новин.

Маніпуляція – спотворення правдивої інформації для впливу на поведінку та судження споживача, створення неадекватної картини світу у свідомості, щоб змусити діяти в необхідному для маніпулятора напрямку. 

Інформаційний вплив – цілеспрямоване виробництво і поширення спеціальної інформації, яка здійснює безпосередній вплив (позитивний і негативний) на функціонування інформаційно-психологічного середовища держави, психіку та поведінку людей.

Пропаганда (від лат. “propago” – поширюю) – цілеспрямоване та системне поширення ідей, переконань і моделей поведінки серед широких мас населення для утвердження певних ідеологій, політичних партій, товарів, послуг тощо.

Виникнення терміну пов’язують із буллою (посланням) Папи Римського 1622 року, яка мала назву Congregatio de Propaganda Fide. У ній ішлося про створення організації для координації місіонерської діяльності, тобто для поширення віри. Цей термін може мати як позитивний, так і негативний вплив, в залежності від того, як він використовується та наскільки відповідає моральним та етичним нормам.

Інформаційно-психологічна операція (ІПСО) – комплекс заходів, спрямованих на формування в широкої (чи цільової) аудиторії противника переконань і настроїв, які послаблюють її опірність і тим самим полегшують досягнення воєнних цілей. Зазвичай ІПСО чинять психологічний тиск на суспільство, поширюють панічні настрої та підривають довіру до державних інститутів.

Бот – спеціальна програма, що автоматично і/або за заданим розкладом виконує якісь дії через ті ж інтерфейси, що й звичайний користувач, таким чином імітуючи його.

Фейк – (від англ. “fake” – підробка) – спотворена або неправдива інформація (фейкова новина або публікація), канал поширення недостовірної інформації (публічна сторінка у соціальних мережах, веб-сайт тощо) або підробна сторінка певної людини в соціальних мережах (боти, тролі тощо), створена з метою ввести в оману користувача платформи.

Додатково рекомендовані тематики та можливі форми проведення уроку / заходу (для самостійного розроблення освітянами):

•  Відео-урок з обговоренням

•  Створення кейсу “Я  –  воїн”

•  Дискусійний майданчик “Боротьба не за перемогу, а за життя”

•  Аукціон ідей “Поінформований – значить убезпечений”

•  Відкритий мікрофон “Пам’ять нації” 

•  Школа журналіста “Правда проти пропаганди”

•  Інтегрований урок “Репортери без кордонів”.

Крім того, впродовж навчального року рекомендуємо передбачити заходи для підвищення обізнаності школярів про героїзм сучасних захисників України. Зокрема:

•  окремі заняття/виховні години про героїзм українських воїнів у боротьбі за незалежність, наприклад, до Дня захисників і захисниць України, Дня Збройних сил, Дня Соборності та інших;

•  конкурси творчих робіт на тему боротьби за незалежність України 2014–2024 роках;

•  церемоніал покладання квітів, якщо на будівлі закладу освіти або поблизу є меморіальна дошка, присвячена загиблим воїнам;

•  створення або осучаснення шкільних музеїв, експозицій, фотовиставок про події сучасної війни, приділивши окрему увагу загиблим землякам, випускникам, які відзначилися бойовими подвигами та героїчними вчинками. Розглянути можливість розміщення в експозиції елементів військових одностроїв, спорядження, особистих речей бійців;

•  започаткування та систематичне ведення краєзнавчого проєкту “Місця пам’яті”.

Можливі форми роботи з ветеранами:

•  діалог про побратимів;

•  відвідування ветеранського підприємства (бізнесу) та спілкування із власником/цею;

•  уроки тактичної медицини від ветерана для молоді;

•  майстер-клас із виготовлення символічних сувенірів-оберегів / бліндажних свічок / маскувальних сіток і передача їх військовослужбовцям;

•  екскурсія територією військової частини чи її музеєм, у разі наявності в населеному пункті;

•  перегляд документальних фільмів з обговоренням;

•  відвідування місць пам’яті, присвячених захисникам України різних поколінь і відверта розмова біля них;

•  залучення ветеранів до уроків, предметних тижнів, конкурсів, семінарів, толок тощо;

•  залучення учнів до волонтерських ініціатив;

•  створення шкільної групи “Зателефонуй воїну” для підтримки випускників та вчителів школи або земляків–учасників війни;

•  дискусійна платформа “Герої не вмирають”;

•  онлайн-гутірка “Військова звитяга”;

•  спільне приготування корисних смаколиків із ветеранами для подальшої передачі (візиту) до найближчого реабілітаційного центру для військових.  

Додаток 1. Матеріали із українських офіційних повідомлень про передумови та перебіг подій біля Іловайська

“...Комісія дійшла до таких висновків в своїй роботі: 

- в основі причин, що призвели до «іловайської трагедії», полягають фундаментальні проблеми в організації оборони країни; 

- не введення військового стану призвело до дезорганізації управління військовими діями, що значною мірою зумовило «іловайські події»;

- помилкові кадрові рішення істотно ускладнили обстановку, а неадекватні дії міністра оборони Гелетея В.В. і начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройними Силами України Муженка В.М. призвели до «іловайської трагедії»; 

- «іловайська трагедія» мала не лише важкі військові, але й не менш важкі політичні наслідки для країни”

Із Проміжного звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин трагічних подій, що призвели до загибелі та захоплення в полон бійців добровольчих батальйонів, а також Збройних сил України біля міста Іловайськ Донецької області 

“Незважаючи на несприятливу обстановку, українські підрозділи своїми діями нанесли значних втрат противнику, скували значні його сили, стабілізували лінію зіткнення та не допустили подальшого просування незаконних збройних формувань в глибину української території; u злочинний розстріл колон українських військ, які виходили з Іловайська, яскраво продемонстрував терористичну сутність Російської Федерації, що стало уроком на майбутнє; u досвід, отриманий за результатами бойових дій в районі Іловайська після вторгнення російських військ 24–29 серпня 2014 року, зокрема низка поразок і самовільних відступів окремих підрозділів сил АТО, зумовили необхідність інтенсифікації процесів підготовки особового складу, управління, взаємодії, забезпечення та створення резервів..”

Із «Аналізу бойових дій в районі Іловайська після вторгнення російських військ 24–29 серпня 2014 року» Міністерства оборони України. 19 жовтня 2015 року 

Додаток 2. Корисні тематичні посилання: ресурси та матеріали Інституту

Інтерактивна карта повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Систематизує інформацію про перебіг російсько-української війни після повномасштабного вторгнення РФ в Україну та її наслідки в регіональному вимірі. Ресурс створений і наповнюється командою фахівців Української жіночої варти та Українського інституту національної пам’яті, доступний за посиланням.

Віртуальний музей російської агресії – перший в Україні інтернет-портал про події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей. Ресурс містить найрізноманітніші дані українською та англійською мовами: свідчення очевидців, архівні джерела, усноісторичні джерела, інформацію ЗМІ, рішення та резолюції міжнародних організацій, фото та відеоматеріали.

Портал створений Українським інститутом національної пам’яті, Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Офісом Генерального прокурора, прокуратурою АР Крим та міста Севастополя, Міжнародним фондом «Відродження», Центром дослідження безпекового середовища «Прометей».

Інформаційні матеріали до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України (Міністерство у справах ветеранів України)

Біла книга антитерористичної операції на сході України (2014-1016)

7 років збройної агресії Росії проти України. Інфографіка (Міністерство закордонних справ України)

Указ Президента України від 23 серпня 2019 року No 621 “Про День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України”

Правила ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті, затверджені рішенням Національної ради від 23 серпня 2015 року N 1146

Підбірка матеріалів про історичний контекст російсько-української війни. Зокрема, до неї входять – інтерв’ю в межах проєкту «Історичний спротив» з історикинями Ларисою Якубовою про рашизм та Оленою Стяжкіною про війну в Україні й розпад імперій; статті: Тімоті Снайдера «Чому перемога України важлива для світу», Ігоря Кромфа «Як путінський режим використовує міф про «Велику Вітчизняну», Віталія Баки «Чому депортація маріупольців – це повторення історії?» та інші.

Рубрики на сторінках Інституту в соціальних мережах (фейсбук, твіттер, інстаграм, телеграм-канал «Історія та пам’ять»): «Героїчні історії російсько-української війни» (#fightforukraine), «Росія вбиває» (#росія_вбиває), «Росія знищує українську культурну спадщину» (#russiaruinsculture), «Загублене дитинство».

Інформаційні матеріали до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України та до 5-річчя звільнення від російської окупації міст східної України «Вертаємо своє» містять розділи: історичний контекст війни, ключові повідомлення, хронологія початку російсько-української війни (тайм-лайн війни), нормативно-правові акти України стосовно збройної агресії РФ, міжнародні правові акти, ухвалені у відповідь на російську агресію проти України, термінологічний словник, спогади учасників російсько-української війни.

Брошура «2014: початок російсько-української війни» – проєкт на основі інформаційних матеріалів Інституту до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України. Містить два наративні напрями: історичний контекст і передумови російської агресії 2014 року; хронологія початку російсько-української війни, від окупації Криму до підписання Мінської угоди.

Серія короткометражних документальних фільмів «Жінки, які загинули за Україну» – це проєкт Жіночого ветеранського руху за підтримки Інституту.

«Історії місць війни» – відеофіксація спогадів людей, які пережили окупацію і стали свідками воєнних злочинів.

Фільм-реквієм «Імена на стінах».

Серія банерів про перший рік війни (у серії використані фото: Міністерство оборони України, Генштаб ЗСУ, Timothy Fadek, Christopher Occhicone, Dan Kitwood, Віктор Боринець, Salwan Georges, Thomas Peter, Гліб Гаранич, REUTERS).

Видання Інституту:

✔ «Воїни Дніпра: цінності, мотивації, смисли»;

✔ «Дівчата зрізають коси». Книга про жінок на війні;

✔ «Дівчата зрізають коси» англійською мовою / «Girls cutting their locks»;

✔ «Волонтери: Сила небайдужих»;

✔ «Капелани. На службі Богу і Україні»;

✔ «Люди «сірої зони»: свідки російської анексії Криму 2014 року».

✔ Без ротації

Над матеріалами працювали співробітники Українського інституту національної пам’яті: Олена Охрімчук, Ганна Байкєніч, Антон Дробович