Історики переважно заявляють, що козаки святкували Різдво 25 грудня, проте нема одностайності щодо календаря.
Різдво за часів Запорізької Січі вважалося одним з найбільших свят. Новий рік сприймався значно простіше: козаки збиралися у вузькому колі, гарно і смачно вечеряли, без особливих напоїв чи вишуканих наїдків, і грали в карти.
Епіцентром святкувань Різдва у козацькому Гетьманаті був гетьманський двір. Столицю і резиденцію козацьких очільників почергово розміщували в Чигирині, Гадячі, Батурині, а згодом – у Глухові.
На Різдво з’їжджався увесь тогочасний бомонд: церковні ієрархи, генеральна старшина, полковники, сотники, міський патриціат, іноземні дипломати.
Старосвітське панство прибувало на святкування найчастіше з родиною. Їх супроводжував кортеж челяді, візників, кухарів і конвой надвірних козаків-курінчиків.
Урочистості починали з ранкових гостин. Запрошені старшини приходили до гетьманського двору віддати вітання та дарунки. Найчастіше презентували смаколики й екзотичні речі.
Після трапези всі разом урочисто їхали на різдвяну літургію до найбільшого столичного собору. Після молебну і появи на небі символічної першої зірки в рейментарському палаці розпочинався бенкет.
Також були так звані феєрверки. Влаштовувала шоу генеральна артилерія. Це були ракетно-бомбові симфонії, а з порохових свічок і гнотів викладалися фігури-вензелі з ініціалами гетьмана та найшановніших запрошених.
На площі виходили співаки і музиканти.
Що було неодмінним атрибутом різдвяно-новорічного столу?
Кількість і послідовність подавання страв залежали від статусу господаря та його статків.
У старшин нижчих рангів та в заможних козаків було прийнято мати не менше шести перемін страв.
Що більше їх нараховували, то багатшим і пишнішим вважався стіл.
Святвечір не обходився без традиційної куті, яку подавали переважно при посполитому столі. На пансько-старшинському бенкеті її заміняли калачами й булками з маком і родзинками. Неодмінний атрибут різдвяних та новорічних учт – м’ясні страви. Цінувалися привозні делікатеси, а також копченості, гриби, оселедці.
Більшість козацьких аристократів за святковим столом віддавала перевагу винам. Почесне друге місце в рейтингу посідали горілка й настоянки.
Вінцем будь-якого старосвітського бенкету був десерт, для якого господарі не шкодували грошей, а рідкісні продукти та інгредієнти могли купувати заздалегідь, ще влітку.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.