Побут та дисципліна у Запорізькій Січі: по яких правилах жили козаки та яке відношення має чайка (козацький човен) до підводних човнів?

 

Українські козаки жили у куренях, які ніколи не замикалися.

Кожен, хто хотів, міг зайти туди перепочити чи поїсти.

Проте існувало правило: не можна нічого виносити з куреня.

Тих, кого зловили на крадіжці, суворо карали.

Крадіжка або вбивство свого побратима вважались тяжким злочином.

За це козаки карали винуватця смертю у дуже жорстокий спосіб: могли бити кийками до останнього подиху, або ж навіть поховати живцем разом із померлим.

Такі суворі закони були запорукою порядку на Січі.

Запорізька Січ була одним з перших демократичних об’єднань не лише на території сучасної України, а й Європи.

Всі конфлікти та суперечки між козаками тут вирішувалися за допомогою голосування.

Основна причина, чому люди хотіли стати частиною козацтва – соціальна несправедливість та прагнення до волі.

З самого початку становлення козацтва козаки не мали загального прапора – кожна сотня чи полк використовували свої власні стяги.

Лише з 17 століття почали використовувати спільне для всіх знамено: з одного боку Архангел Михаїл на червоному фоні, а з іншого – білий хрест, сонце, півмісяць і зорі.

Існує одразу кілька теорій щодо походження слова “козак”.

Польські вчені схильні вважати, що така назва пішла від імені ватажка Козака, який відомий своїми майстерними битвами з турками

Ще одна теорія говорить про те, що слово “козак” походить від слова “коза” – козаки були такі ж хитрі і могли пробратися будь-куди.

Проте, загальноприйнятою вважається теорія про те, що таку назву козакам дали турки.

Ідучи у походи, українські козаки завжди вирушали з правої ноги.

Так вони засвідчували той факт, що йдуть на “правоє дєло”. Цікаво, що вигук “Ура” також пішов від козаків.

Щоправда, звучав він тоді як “Юр юр юр!”  

Козацькі чайки мали досить незвичну на той час будову – вони складалися з подвійного дна. Між першим та другим дном знаходився вантаж (що слугував баластом). Баласт занурював чайку з козаками під воду, що допомагало підплисти до ворога непомітно; а коли потрібно було винирнути – баласт скидався.

Цей принцип дуже схожий до принципу сучасних підводних човнів.