Козацький чуб був символом відваги, мужності, готовності померти в бою.
Чуб називають ще оселедець, чуприна, і він був відзнакою приналежності до лицарського стану.
Тільки після посвяти в козаки, тобто, першого бою, морського походу, випробувань, можна було вистригти собі чуба.
Носили чуба завжди, закрутивши за ліве вухо.
Джури, боягузи, селяни не могли носити таку зачіску, а для козака обрізання чуба вважалося ганьбою.
За легендою, чуба козаки відрощували не просто так.
Саме за оселедця Господь, змилостившись, міг витягти козака з пекельного вогню чи забрати на небеса з бою:
Питалися в козака: «Що то за причина..
Що у вас гола голова, а зверху чуприна ?»
«А причина то така: як на війні згину, мене ангел понесе в небо за чуприну».
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.